
“…Я ніколи не керував своїми історіями, радше вони управляли мною. Як тільки одна з них мене кликала, наказувала дати їй голос, форму та життя, я слідував пораді, якою ділився і з іншими письмен-никами: стрибай зі скелі, а крила з’являться в польоті. За шістдесят з лишком років я зіскакував зі стількох обривів, шалено мучив машинку, аби врешті закінчити новелу м’яким приземленням. … Я згадую часи, коли підлітком стояв на розі вулиці і продавав газети, а також щодня писав, не розуміючи, наскільки ж жахливими були мої потуги. Чому я робив це, чому весь час продовжував стрибати зі скелі? Відповідь на це запитання найбанальніше кліше: любов. Я був такий заклопотаний, стрімголов рвучись у майбутнє, так до безтями, усім серцем і душею, закоханий у бібліотеки, книжки та письменників, такий захоплений процесом становлення себе, що просто не помічав своєї простоти, кострубатості та відсутності таланту. Можливо, десь глибоко у підсвідомості я про це здогадувався. Але стояв на своєму: потреба писати, творити, наче кров, текла у моїх жилах… Я завжди мріяв, як колись прийду в бібліотеку і побачу свою книжку поруч із томиком Френка Баума чи Едгара Райса Барроуза, на поличці серед інших моїх героїв: Едгара Алана По, Герберта Веллса та Жуля Верна. Нестримна пристрасть до них та їхніх робіт, так само, як і до творів Сомерсета Моема та Джона Стейнбека, продовжувала надихати мене, і я не розумів, що був Квазімодо у їхній дивовижній компанії. Та крізь роки я скидав шкуру одну за одною і став новелістом, есеїстом, поетом та драматургом. Усі ці роки я залишав по собі свої образи, але любов завжди кликала мене вперед. У цій збірці є твори з різних періодів моєї тривалої творчої кар’єри. Я надзвичайно вдячний за усі ці роки та за пристрасть, яка рухала мною. В очах бринить сльоза, поки я переглядаю зміст цієї книги: усі ці твори – рідні й дорогі друзі, монстри і янголи моєї уяви. Ось вони всі. Прекрасна збірка. Сподіваюся, ви погодитесь”. Рей Бедбері

До книги увійшли 50 відібраних самим автором оповідань. Українською мовою абсолютна більшість з-поміж них друкується вперше. Значний інтерес для любителів фантастики становитимуть передмова Рея Бредбері, у якій він розповідає про причини «появи» того чи іншого твору, а також ґрунтовні примітки та «паспорти» кожного оповідання.

Інженер Ден Девіс перебував на порозі грандіозного успіху. Винайдений ним домашній робот-помічник мав подарувати вченому славу і гроші. Але виявилося, що на механізмах Ден знається набагато краще, ніж на людях. Друг і наречена зрадили його й відправили туди, звідки немає вороття. Дорога в один кінець? Тільки не для нього. Ден повернеться, бо має врятувати двох — кота, упевненого, що навіть посеред зими знайдуться двері в Літо, і ту, хто завжди чекає на нього.

Коли на одній вулиці невеличкого села збираються аж четверо великих мрійників і фантазерів, то без цікавих пригод ну ніяк не обійтися. А ще як у цього села з такою запашною назвою Ожинка – дивовижні люди, героїчна історія, таємничі місця, старовинні пісні та легенди. Отож є чим зайнятися Яринці, Софійці, Ромкові і Тимкові під час літніх канікул. Вони і природу охороняють, і слідами загадкових лісових амазонок мандрують, і з підземелля древнього форту вихід знаходять, і навіть злочинців на чисту воду допомагають вивести. А головне: впродовж цих неймовірно захопливих пригод кожен випробовує себе на кмітливість і відвагу, на вірність друзям і любов до рідного краю.

Весна 2020 року. Люди поволі прокидались від зимової сплячки, мружилися на сонці й уявити не могли, що чекає на них попереду. У далекому Китаї застуджений панцерник буцімто чхнув на хворого кажана – і так народився вірус, що паралізував світ. Але це не вплинуло ні на допитливість, ні на гумор Владіміра Камінера. Попри локдаун, маски і заборону на розливне пиво, він скрізь знаходив історії, які доводили: життя триває! Навіть якщо кожен день мало чим відрізняється від попереднього. Зі сміхом і співчуттям він спостерігав за нашим ковідним повсякденням і за тим, як поступово змінюється дійсність…

Дитинство Жені переривається подією, яка назавжди змінила його життя. Аварія на Чорнобильській АЕС зриває з місця сотні тисяч людей. Малого хлопця закрутило у вихорі евакуації. Всі члени родини опинилися в різних місцях: діти – в піонерських таборах, батько ліквідовував аварію на атомній станції, а мама чекала всіх вдома. Життя і брехня, співчуття і зневага, взаємовиручка і лицемірство в країні, яку називали СРСР, автор передає через сприйняття одинадцятирічного хлопця. Хлопця, що прожив літо, коли сонце стало чорним.

Старшокласник Марк опиняється у вирі подій, коли до його рідного містечка приїздить знімальна група: тут створюватимуть історичний фільм про гетьмана Сагайдачного. Трапилося дещо непередбачене, – і Марка запрошують зіграти роль молодого гетьмана: він страшенно схожий на Сагайдачного в юності. Щоб упоратися з роллю, Маркові потрібно налагодити стосунки із партнеркою Лізою і чимало дізнатися про життя свого персонажа. “Гетьман на літо” – повість про кохання, дружбу й пошуки порозуміння, а також про те, що створення історичного фільму — це не лише костюми, трюки й любовні сцени, а й занурення в перипетії життя героїв і спроба зрозуміти їхні вчинки.

Беллі з сім’єю завжди проводить літо в пляжному будиночку Сюзанни, маминої найкращої подруги. Джеремайя і Конрад, сини господині, стали для дівчинки прийомними братами, а вона для них молодшою сестричкою. Але з часом все змінюється, діти ростуть, і у Беллі починають з’являтися почуття до Конрада. Однак він цього не помічає, тож дівчина ховає свою симпатію глибоко всередині і навіть намагається зустрічатися з іншими хлопцями. Чергове літо обіцяє бути таким же веселим та безтурботним. Але несподівано обидва хлопці дивляться на Беллі інакше, і від цих поглядів її кидає у жар. Брати більше не ставляться до дівчини як до маленької смішної сестри, а несподівано для себе бачать у ній привабливу дівчину. Усі троє не знають, що робити з цими новими почуттями, і це загрожує їхній багаторічній дружбі.

Після смерті Сюзанни життя родини Беллі та Фішерів змінюється. Кожен відчуває спустошення та журбу. Половина літа проходить без звичного будиночка на пляжі, тривалих посиденьок біля басейну та веселих сімейних вечерь. Здавалось, що Беллі більше ніколи не поїде у Казінс, але раптове зникнення Конрада змінює плани дівчини. Джеремайя просить допомоги в Беллі, щоб знайти свавільного брата. Невже це літо ще можна врятувати?

Беллі проводить все літо у Казінс-Біч, готуючись до весілля у пляжному будиночку, куди в цей час вже заїхав Конрад. Вона сподівається, що перебування з ним в одному місці нікому не принесе незручностей. Особливо, якщо вони не бачитимуться часто. Проте дівчині доводиться самій готуватися на церемонії – Джеремайя працює у батька в офісі й приїжджає лише зрідка. Тому допомога від Конрада стає дуже у пригоді. Але вже скоро дівчині доведеться вирішувати, кому з Фішерів буде належати її серце, адже дата весілля наближається, а Беллі все більше заплутується у своїх почуттях. Роман є завершальною частиною бестселерної трилогії “Моє літо”. Оповідь ведеться від першої особи, переважно з погляду Беллі, проте є кілька розділів з перспективи Конрада. Це допомагає читачам зануритися в емоції, сумніви та спогади героїв. Авторка використовує флешбеки, щоб показати, як любов та дружба розвиваються з часом. Хан створює емоційну напругу, коли Беллі має вибирати між коханням, вірністю та самопізнанням. Окремим персонажем можна виділити будиночок у Казінс-Біч, який символізує ностальгію, молодість, дружбу й сім’ю.