Вінниччина — батьківщина багатьох геніальних людей, які стали відомими. Серед них є і літературні митці, які словом своїм підкорили світ і залишили частину себе назавжди серед людей. Це талановиті письменники , творіння яких надихають, вселяють віру у краще та дарують естетичну насолоду. Деякі з митців стали класиками літератури. Їхні твори не втрачають свою актуальність і через роки.
Митці, які народилися на Вінниччині
Степан Руданський
(1833-1873)
Український поет, перекладач античної літератури, основоположник
жанру співомовки в українській літературі. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику.
Степан Васильович Руданський народився 25 грудня 1833 року (за старим стилем) в селі Хомутинці Вінницького повіту в родині сільського священика.
Навчався у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському (1849–1855).
В 1856 році вступає не до духовної ,
а до медико-хірургічної академії. Після закінчення академії Степан Руданський працював повітовим лікарем на південному
узбережжі Криму, потім – міським лікарем у Ялті та лікарем у маєтках князя Воронцова. Паралельно займався поетичною творчістю, в основному – перекладами з античної та
російської літератур (Гомер, Вергілій, Лермонтов). У 1859 почав друкуватися. Писав в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва. Крім веселих співомовок, Степан Руданський писав ліричні поезії, зокрема, “Повій, вітре, на Вкраїну”, “Чорний колір”, “Ой, чому ти не літаєш” та інші. Деякі з його віршів стали народними піснями, наприклад, “Повій, вітре, на Вкраїну”.
Михайло Коцюбинський
(1864-1913)
Народився майбутній письменник 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі.
У вітчизняну літературу він увійшов як оригінальний прозаїк, один із перших, хто усвідомив потребу реформаторства української літератури і її зближення з європейським модернізмом. Михайло Коцюбинський —
талановитий імпресіоніст. Найбільше послуговувався жанром повісті, оповідання і новел. Найвідоміші твори: «Intermezzo», «Fata Morgana», «Тіні забутих предків».
Михайло Стельмах
(1912-1983)
Відомий український письменник, драматург, фольклорист. Народився 24 травня
1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина. У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту. У 1936 році було надруковано його перші поезії.
Перша збірка поезій “Добрий ранок” виходить під редакцією Андрія Малишка 1941 року.
Михайло Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр (“Над Черемошем”, 1952; “Гуси-лебеді летять”,
1964; “Щедрий вечір”, 1967), вчений фольклорист. Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР. Найпопулярніші твори Михайла Стельмаха: “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”, “Чотири броди”, “Дума про тебе”, “Березень”.
Василь Земляк
(1864-1913)
Народився Василь Сидорович Земляк (справжнє прізвище — Вацик) 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці (нині Липовецького району Вінницької області). Учасник Другої Світової війни. У 1950 році закінчив Житомирський
сільськогосподарський інститут. В 1963–1966 роках головний редактор Київської кіностудії.
Друкуватися почав від 1945. У перших оповіданнях і нарисах (“Родина
Сосніних”, “Вони залишились невідомими”, “Дочка лісника”) зобразив недавнє воєнне минуле. У повістях про повоєнне село “Рідна сторона” (1956) і “Кам’яний Брід” (1957) правдиво подані життєві колізії, виразні характери,
типові конфлікти того часу склали досить цілісний образ українського Поділля, яке Земляк добре знав. До воєнного циклу належить також повість “Ніч без милосердя” (1973), в
центрі якої – двобій жорстокості і доброти, протилежних моральних концепцій, що вимірюються ціною життя. У 60-х роках звернув на себе увагу повістями “Гнівний Стратіон” (1960) та “Підполковник Шиманський” (1966), але славу визначного майстра прози принесли романи — дилогія “Лебедина зграя” (1971) і “Зелені млини” (1976). Ці твори були відзначені Державною премією ім. Т. Г. Шевченка за 1978 рік. Найпопулярніші твори перекладено багатьма мовами народів колишнього СРСР, а також болгарською, польською, чеською, німецькою, румунською, угорською мовами.
Василь Кобець
(1943-2020)
Поет, прозаїк, публіцист. Народився Василь Дмитрович Кобець 4 листопада 1943 р. у селі Слободище Іллінецького району на Вінниччині. Закінчив Львівський національний університет ім. І. Франка (1972). Працював у журналістиці, очолював у 2002-2005 рр. Вінницьку обласну організацію НСПУ. Займався підприємницькою і громадською діяльністю, меценатством.
Був незмінним головою ГО «Конгрес української інтелігенції Вінниччини» (від 1996 р.), головним редактором журналу «Собор», керівником обласного літературного об’єднання ім. В. Стуса. Автор десятків книг, зокрема понад 20 збірок поезій – від дебютної «Жайворонки в серці» (1974) до книжки «Сторожові вогні» (2016); романів «Юрський горизонт» (1985), «Не осуди свого кохання» (1991), «Уренгойський циклон» (2013); кількох повістей, книг публіцистики та збірок для дітей; вибраних творів у 12 т. (2010-2018). Укладач і видавець низки колективних видань, а також книг інших авторів. Сотні творів різних жанрів надруковані у періодиці. Кавалер відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2016). Лауреат літературних і громадських премій ім. М. Трублаїні (1974), М. Коцюбинського (1986), І. Огієнка, І. Богуна, М. Стельмаха (2012), В. Забаштанського (2017). Член НСПУ з 1975 р., член НСЖУ.
