Подаровані видання

Поезія молодої поетеси Оленки Сонечко – проста, глибока і мудра водночас. За формальною легкістю рядка ховаються філософські, часом навіть езотеричні підтексти, об’єднані під символом життєдайної енергії Сонця. Поряд із ними легко сусідить життєвий гумор.

“Вірю. Надіюсь. Люблю…” – так назвала свою першу книгу поезій Віра Гранатова. Вже сама назва говорить, про що пише поетеса. Працюючи в бібліотеці, все своє життя вона присвятила книгам і маленьким та дорослим читачам, засіваючи любов і доброту в їхні душі.

Любов до життя, до рідних, до людей знайде трепетні відгуки у душах читачів, стимулюватиме заглянути і в свою душу, щоб відкрити її для любові.

Про війну. Про людей на війні. Про тих, хто залишився вдома і вірно чекає. Про ніжне кохання і вірну дружбу. Про пекучий біль і вічну пам’ять. А головне – про віру в перемогу.

Роман «Лінії (Між двома війнами)» про долю родини іспанського хлопця, загубленого під час війни в стапах України. Радощі та печалі в період розбудови та перебудови країни. Ніжне тп трепетне кохання і підлу зраду. Формування національної гідності, відчуття родинної єдності та відповідальності за долю своєї країни. Випробування війною.

«Запізніле багатство» – оповідання, тобто короткі оповідки про тих, хто поряд, про те, що тішить або засмучує наші щоденні будні.

Герої трилогій «Таке довге… коротке життя» – люди різних поколінь, статків, поглядів на життя, проте їх об’єднує віра в щасливе майбутнє і вічне кохання. Щирі, добрі, прості – вони власноруч вибирають свій життєвий шлях і, сміливо долаючи всі перепони, досягають омріяного щастя.

За основу взята історія родини Шапоренків із Полтавщини, палке кохання переселенки Касі до покаліченого війною хлопця, а також зневіра, біль і муки каяття. Доля Ганнусі Шапоренко яка так мріяла про місто, кар’єру, багатство, що розгубилася зустрівши кохання всього життя.

П’єса-казка про козаків. Збережено особливості мовного стилю та орфографії автора.

Кожен читач незалежно від віку знайде в книгах Людмили Брендак близькі та зворушливі рядки, відчує перегук болю із власним чи доповнить келих своєї життєвої радості святом поетичного настрою авторки.

Книжка дуже приземлена. Вона для дітей, щоб вони вивчали навколишній світ і бачили в природі своїх друзів і ворогів. Люди завуальовані в образах зеленого світу: їжачки, павучки, боротьба з сараною, з “колорадами”, з хворобами різними, які бувають на рослинах, але все це заважає нам гарно жити.

Чому Сколопендра? Це дуже поширена комаха, яку ще називають сантіркою або «чистюлею». В місцях своєї обітації вона знищує яйця і личинки тараканів, мокриць та іншого дріб’язку. Дуже старанно оберігає своїх дітей і при складних ситуаціях може самоклонуватися.

Навколо нас різнокольоровий світ!

А яким його бачать діти? Чи цікаво діткам пізнавати назви кольорів, які існують у природі? Які з них ми називаємо головними, а які змішаними? Якого кольору все те, чим ми насолоджуємося щоденно.

Ці роздуми надихнули авторку до написання поеми “Який-то колір головний?”

Прочитавши її, ви зрозумієте яким різнобарв’ям багатий наш світ. Тож насолоджуйтесь і малюйте картини своєї мрії!

У книзі Ви пізнаєте особливості природних явищ протягом року.

У віршах авторка розповідає про події весняного розквіту, літнього тепла у сонячному промінні та дощовому шумовинні. Про красу осені – дозрівання плодів і золотий листопад. Про зимові снігові забави і Новий рік. А ще – про зірочку – чарівницю!

Добровольці. Покоління – 2014. Ті, хто повстали не тільки проти євразійських марень московських окупантів, а й проти звичайного плину свого життя. Ті, хто вирішив, що Батьківщина – цінніша за спокійний сон, дрібні принади міського життя, свої кінцівки та й зрештою життя. Ті, хто навчився пити чай під мінометним обстрілом і жартувати під шквальним вогнем.

Автор «Часу відважних» чесно і щиро розкаже, як і навіщо він проміняв спортивне кімоно на бронежилет, а навколофутбольні бійки – на бої сучасної російсько-української війни.

Із самого дитинства ми сприймаємо залізницю не лише як щось, пов’язане із транспортом, а як велику таємницю, що дозволяє вирушити в мандрівку, здолати відстань, долучитися до великого простору, здобути новий досвід. З мандрами й поїздками нерозривно зв’язані й любовні переживання, розлуки та зустрічі, перестук розбитих сердець чи ніжні й тремкі обійми на перонах. Вздовж залізниці твориться історія країни. У книжці Сергія Жадана читачі знайдуть поезії, що писалися протягом багатьох років, прямо чи опосередковано пов’язані із залізницею. Тут вокзальна площа приходить у сни, люди, схожі на равликів, сплять на вокзалах і несуть на своїх плечах власні домівки, військові вирушають на Схід боронити країну та повертаються до рідних. Під тихий стук коліс та пізні гудки пасажири рахують засніжені пагорби, сонні долини, заміські будівлі, а заклопотані провідники блукають вагонами й розганяють сновидіння.

Сім’я молоденької Явдохи помирає від голоду, як і багато інших родин у Мачухах. Дружина радянського комісара Соломія то практикує лікувальне голодування, то несамовито «заїдає» втрату дитини і байдужість власного чоловіка. Представник сільської влади Свирид узагалі заплутався в почуттях і не знає, що зараз керує ним — закохане серце чи партія...

Здається, усі ці люди такі різні, що між ними — нездоланна прірва. Та вони ще не знають, що насправді йдуть одне одному назустріч. Йдуть, аби нарешті обійнятися і збудувати крихкий міст понад ненаситним мурашником своїх мучителів...

Жіночий роман про окупацію. Події відбуваються у Горлівці в 2015 році. Три жінки рятують українських воїнів і дають можливість повернутися на територію, підконтрольну Україні. Роман вдало перебуває на межі між воєнним, жіночим і любовним.

Книга “Я вибрав письменницьку долю” – відверта своєрідна сповідь у листах про тернистий життєвий шлях автора унікальних книг та його разючий талант долати труднощі.

Все починається з любові… Любові до життя, до людей, до всього, що відбувається навколо, любові до своєї Батьківщини, та навіть любові до часу, в який нам випала можливість жити, бо все трапляється вчасно – все наше життя, і його повороти – зовсім не повороти, а просто життя, яке ми маємо достойно прийняти і відчути на смак.

До збірки увійшли вірші про самопознання, силу кохання та про честь і відвагу захисників України, і непохитну віру в нашу Перемогу!

10 авторок різного віку, досвіду, характерів і поглядів на життя, розповідають про те, як ця війна проходить через них, як відображається у їхньому глибинному світі. Окремим блоком ідуть власне “НеКазки” – це історії, написані за мотивами творчих завдань від військових, які захищають нас зараз. Так вони відчувають нас міцним тилом, який щодня чекає повернення своїх захисників і захисниць додому.

Збірка, яку ви бачите перед собою, сплетена із емоцій та переживань  звичайних  людей,  які  стали  героями.  Вона  готується  до видання  одразу  українською  та  англійською  мовами,  адже  мета книжки — допомогти людям у всьому світі краще зрозуміти, що відчував кожен із українців, і як ця війна змінила кожного з нас.

Юна та прекрасна Соломія має рідкісний дар до чарування. Вона закохує в себе -досвіченого, обізнаного у сердечних справах молодого красеня. Роман багатий на сцени справжнього “шоу”, коли просто перед очима постають яскраві картинки протиборства та тяжіння одне до одного двом закоханим, яким доля судила поєднати свої життя, незважаючи ні на що.

Книга поезій «7 віршів» Юрія Прокопенка – це бажання автора показати читачам магічність і довершеність числа 7 через застосування його в поезії. Автор вважає, що 7 віршів – оптимальне число, щоб у поетичному слові розкрити будь-яку тему: чи пору року, війну, кохання, пам’ять тощо.