Ви, звичайно, багато знаєте про динозаврів і, звичайно, не повірите, що динозаври можуть жити у наш час. Але, будь ласка, не поспішайте з висновками! У житті не все можна помітити одразу. Так трапилося одного дня з професором Леонтоло, який помітив, що довкола нього кояться дивні речі. Наприклад, чи зникали у вас колись по одній шкарпетки? Чи у носі щось раптово починало свербіти? Або ж ваші улюбленці – собака чи кіт – якоїсь миті дивно поводилися? Професор впродовж років зіставляв факти і дійшов приголомшливого висновку: ДИНОЗАВРИ ЖИВУТЬ ПОСЕРЕД НАС! За різних обставин вони можуть проявити себе по-різному. Але кілька видів уже вдалося зафіксувати завдяки дивовижному винаходу професора – УФМ-мікроскопу. Ось, наприклад, деякі з них: Гармидерозавр обожнює ласувати розкиданими іграшками. Каже, прибрані іграшки не так смакують. Прибираптор також полює на розкидані іграшки, але він їх, на превелике щастя, позичає, щоб трохи погратися. Диножерозавр обожнює… їсти! Просто їсти! Він їсть усе, що не з’їдають діти зі своєї тарілочки. І якщо він наїдається часто і дуже сильно, то може вирости завбільшки з холодильник! А от Дентогриз живе у… зубах! У книжці є цінні фотофакти, де цей вид дино-істоти зафіксований на спеціальній світлині з пошкодженим зубчиком. Шмарконікс обожнює жити в носиках, у яких колупаються пальчиками. Це він шкрябає носик зсередини, коли робить ранкову зарядку. Реводактиль обожнює вередулі. Що це таке? От захотілося тобі якоїсь іграшки на дитячому майданчику. Починаєш вередувати… А тут і Реводактиль – гоп! Кажуть, що зазвичай він спить. Але від вередуль починає нападати на усіх – навіть на дорослих. Дрімотозавр чи не найпозитивніший з усіх. Він живе біля подушки, дуже витончений та інтелігентний. Допомагає гарно засинати дітлахам, якщо вони вчасно йдуть до сну. Зазвичай той, хто знаходить дино-істот разом із професором Леонтоло, розуміє, чому у житті трапляються усі ці дивні речі з зубчиками, носиком чи іграшками. Цілком ймовірно, що у цій захопливій подорожі ви набудете корисних звичок. Тож мерщій до пригод!
Дві щасливі пари. Один труп. Ціла купа таємниць. Подружнє життя повинне починатися геть не так. Під час медового місяця на Балі ви знаходите спільну мову з іншою парою молодят і разом святкуєте останній день відпочинку у вишуканому ресторані. Ніхто й подумати не міг, що вечір закінчиться трупом. Але це був нещасний випадок, чи не так? Просто трагічна випадковість… Ваш медовий місяць завершується, але незабаром стає зрозуміло, що це лише початок загадкової історії… і ваше життя залежить від того, чи розкриєте ви її. Багато шлюбів можуть пережити що завгодно. Але коли сам союз починається з брехні, чи справді ви залишитеся разом “поки смерть не розлучить вас”?
Легко повірити, що ти звичайний, коли так кажуть найрідніші. Однак серце маленького білченяти підказує інше, а його стрибок раптом перетворюється на політ. Ким насправді є Едзо, сіре білченя з величезними очима, що живе в київському Ботанічному саду. Щоб знайти відповідь, треба пригадати одну історію зі звіринцем, намалювати один комікс і повернути додому одну кішку, яку давно там чекають.
Коли ти найменша з хух, то здається, варто лиш вирости – і ніяких проблем. Однак бажання, загадане на зірку, що падає, раптом тягне за собою вервечку несподіванок. Зірка губиться в хащах, найкращий друг утрапляє в халепу, а Пралісом нипають казкові та людські страховиська. Чи подужає найменша хуха ці трудноти? Тільки якщо повірить у своє велике щире серце, знайде правильне зілля і… проїдеться на козі! Пригодницька казка Сашка Дерманського розповідає дітям про вибір, вміння приймати наслідки своїх рішень і дорослішання. Через бажання головної героїні вирости за мить і без зусиль автор показує юним читачам цінність внутрішньої сили, вчить вірити у себе та пояснює, що доброта і щирість важать значно більше за фізичний зріст. Казка сповнена тепла й відчуття справедливого покарання зла.
“Дикий Захід Східної Європи” – це подорожні записки людини, яка залишила свій дім, аби залишитися вдома. Авторська хронологія новітньої української історії. Це спроба підсумувати все, що нас змінило, і все, що лишилося незмінним. Війна занурила Україну в дискусії про саму себе. Ми намагаємося розібратися, де закінчуються “вони” і де починаємося “ми”. З’ясовуємо, чи можна надурити історичну логіку і кого підносити на п’єдестали. “Дикий Захід Східної Європи” – це спроба систематизувати все, про що ми сперечаємося, і все, про що встигли домовитися. Ця книжка народжена окупацією та війною. А тому продовження в неї не буде. Принаймні саме на це сподівається автор.
Серед циклопів – однооких велетів – заведено тихо жити собі на острові, дбати про овечок і не втручатися в підозрілі справи. Але не такий герой цієї книги, щоб залишити ту мороку на самоплин! Саме тому він має численні циклопоти: воює з мурахами і бджолами, рятує острів від вулкана, а Мінотавра – від самотності, мандрує морем і прагне перехитрити сусідів-чудовиськ. А заразом Циклоп пізнає великий і захопливий світ довкола, у якому завжди знайдеться місце для дива, дружби та добрих справ.
Емма Вудгауз – чарівна юна особа, яка обожнює розпоряджатися чужими долями. Робить вона це аж ніяк не через погану вдачу чи злостивість, навпаки – їй так подобається влаштовувати щасливі, на її думку, шлюби. Вважаючи, що їй це якнайкраще вдалося одного разу, вона приймає рішення й далі з’єднувати чужі долі, але про власне одруження воліє не думати. Та доля поставиться до її переконань насмішкувато і, звісно, чарівна міс Вудгауз не зглянеться, як сама закохається. Розмірковуючи про шлюб, Емма передусім зважає на суспільне становище, освіту, манери й статки імовірного кандидата. Та все свідчить про те, що розрахункам у цих справах судилося зайняти останнє місце.
Ким ми були це книга про людей на війні. Про голоси, імена та позивні. Про Далі і Руту, протестувальників і пацифістів, про живих і загиблих. Оповіді про Авдіївку, Львів, Одесу, Херсон, Чорне море. Роздуми про літературу та живопис у зоні бойових дій, про пам’ять, сни й марення, втому та ілюзорність реальності, запах війни та постійний “день бабака”, зміни у свідомості людей, що перебувають між світом мертвих і світом живих. Про повітря, яким дихаєш і ніяк не можеш надихатися, і чисте та ясне небо, де зорі як на долоні. Валерій Пузік поєднує документальну точність із художньою рефлексією, фіксує спогади, сни, розмови й відчуття, що, як уламки реальності, складають мозаїку досвіду українських воїнів, митців, добровольців. Це історія не тільки про боротьбу, а й про внутрішні метаморфози – від юнацької мрійливості до загартованості війною, від позивних до спроби повернути собі ім’я.
“Цуценя Малюк” – зворушлива й глибока історія про вірність, мужність і справжню дружбу. Песик, знайдений випадково, одразу стає повноправним членом люблячої родини. Щасливі дні затьмарив лютий 2022 року. Відтоді життєвий шлях Малюка – випробування. Виживання, боротьба, втрати, але надія й віра попри всі поневіряння.
У повісті полковника Збройних сил України, доктора технічних наук, професора Андрія Тристана в художній формі описано, як група харківських військових-науковців від початку нападу російської армії освоюють нову зброю, що вперше використовується у російсько-українській війні та за якою майбутнє, – дрони. Вони воюють, водночас експериментують, шукають ефективних методів застосування дронів у бойових діях, інколи помиляючись, але досягаючи потрібних результатів у жорстокій війні з підступним ворогом. Автор сам брав участь в описаних подіях.